Головне управління освіти І науки черкаської обласної державної адміністрації обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників обласна ліга старшокласників  icon

Головне управління освіти І науки черкаської обласної державної адміністрації обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників обласна ліга старшокласників

Реклама:



Скачать 95.45 Kb.
НазваниеГоловне управління освіти І науки черкаської обласної державної адміністрації обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників обласна ліга старшокласників
Дата конвертации06.03.2013
Размер95.45 Kb.
ТипДокументы
источник

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

ОБЛАСНА ЛІГА СТАРШОКЛАСНИКІВ

ОБЛАСНА БАТЬКІВСЬКА РАДА

ВІДДІЛ ОСВІТИ ЗОЛОТОНІСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ТА ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ

ЗОЛОТОНІСЬКА СПЕЦІАЛІЗОВАНА ШКОЛА № 2 ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ЗОЛОТОНІСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ


Конкурс «На цій землі я народився»


«УРОКИ ЖИТТЯ

^ ІВАНА СЕМЕНОВИЧА ДРОБНОГО»


Роботу виконали

Батир Ігор Віталійович

Новіцька Мирослава Павлівна

учні 10 класу

спеціалізованої школи № 2 інформаційних технологій

м. Золотоноші

Черкаської обл.,

17 років


Керівник:

Біт-Давід Мар’яна Едуардівна

вчитель української мови та літератури


Золотоноша - 2011

^ БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА




ДРОБНИЙ Іван Семенович народився 16 січня 1931 року в с. Богуславець Золотоніського району Черкаської області.

Закінчив мовно-літературний факультет Черкаського педінституту. Був на педагогічній роботі (На фото у молоді роки).

Автор збірок поезій "Добридень, люди!", "Білий світ", "Троїсті музики", "Блакитне дерево Дніпра", "Груша серед поля", автобіографічної повісті "Хата з лободи", вибраних творів "Вереснева золота печаль" та «За пагорбами літ». Лауреат обласної літературно-публіцистичної премії імені В. Симоненка.

Його творчість відзначається глибоким аналізом суспільного буття, багатотемністю та жанровою різноманітністю, високим рівнем образного поетичного мовлення. А його публіцистичне слово відгукується на найважливіші проблеми сьогодення, наголошує на необхідності вивчення і збереження української мови, підтримки й розвитку національної культури.

Без імені Івана Дробного нині неможливо уявити літературну Черкащину, як і українську поезію взагалі. Без його ажурно-легкого, акварельного, мереживного письма. Без глибоких літературознавчих досліджень, автобіографічної прози .

Він сам найповніше, найдетальніше оповів про себе і про свій час. Ім’я Івана Дробного запам’яталося з першої публікації чималої добірки віршів у «Черкаській правді». Переднє слово до них написав Іван Рябокляч, тодішній керівник обласного літоб’єднання: «Було те 1955-го. Відтоді, упродовж п’ятдесяти літ читаю все, що виходить з-під пера Івана Дробного і що, зрозуміло, оприлюднюється. Бо не все написане потрапляє до друку. Ще у сімдесяті під час відвідин Івана Семеновича в Золотоноші слухав з його вуст глави поеми «Еней у Златограді» - щось на зразок «Енеїди» І. Котляревського. Ні в якій книжці не прочитав тієї поеми. А скільки поезій лишилося поза збірками, що зберігаються у авторському архіві! Під такими, наприклад, заголовками як «дещо світу про освіту з нестандартного підзвіту», «Слізний плач освітянських невільників, сиріч учительства сьогоденного, до всеблагого начальства небесного звернений, позаяк земне скоро нас зімне» (1969 рік)».

Можна шкодувати за тим, що 29 років життя віддано школі, що лише у 1983 році пішов на «творчий хліб». Але ж якби того не було – і мокрокалигірської Киселівки, і славнозвісної Золотоноші – не було б Івана Дробного такого, яким його знаємо.


^ ЗНАЧЕННЯ ПОЕЗІЇ ІВАНА ДРОБНОГО

Виховний потенціал, безумовно, мають відомості про мовну особистість Івана Семеновича Дробного – поета, прозаїка, публіциста, який живе і працює у місті Золотоноша, що на славетній Черкащині. Він –  член Національної спілки письменників України, лауреат обласної премії імені Василя Симоненка, автор багатьох збірок поезій та великого прозового автобіографічного твору «Хата з лободи».

Іван Дробний, як і багато його земляків, міг би писати твори російською мовою, але, як сам зауважує: «Душу обманути не можна, серце відчуває красу рідної мови і такі рядки з-під пера виходять самі по собі.» Безліч творів Івана Семеновича перекладено сучасниками на російську мову, а значна кількість (ще безумовно не може не тішити) стали текстами українських пісень.

Івану Семеновичу було з кого брати приклад. Щонайперше з Михайла Масла, педагога за фахом і поета за покликанням. Він безвиїзно жив і працював у Ковалівці сусіднього Драбівського району. Без сумніву, найглибше враження справив на Дробного Василь Симоненко. Майже одночасно – в один рік, 1962-й – вийшли у світ перші книжки В. Симоненка «Тиша і Грім» та І. Дробного «Добридень, люди». Симонекова прогриміла, і поставила її автора в один ряд з М. Вінграновським, І. Драчем, які дебютували того ж таки року. Не залишилась непоміченою і книжка І. Дробного, виокремилася з-поміж інших чистою лірикою без барабанної риторики і зайвої патетики. А тепер з Івана Дробного бере приклад все молоде покоління Золотоноші і гордиться вся його сім’я. (На фото з сім’єю )



Письменник Серій Носань так висловився про творчість Івана Дробного: «Його твори навдивовижу ясні, прості і потрібні людям, як шматочок хліба, як ковток студеної криничної води, як чисте повітря… І все ж при зовнішній простоті й доступності поезії Дробного несуть у собі філософську глибину народної мудрості, іронію, часто зблискують так притаманним народу нашому гумором і лагідною веселістю…»

Вірші поета Івана Дробного дуже земні. Його, як він сам зізнається, «не тягне до формалістичних викрутасів, де за туманом нічого не видно, а вабить висока простота у тексті, як ото на ниві, де потрібні чисті плоди, а не генетичні мутанти».

Чи вдається поету досягти отієї простої високості у слові? Так, вдається. Вона у нього не просто проста, а художньо довершена, зворушлива, щира, без підробок і натяжок, не висмоктана з пальця у кабінетній тиші. Відчувається, що вірші в Івана Дробного народжуються на отих десяти сотках заміського городу, де він чимало проводить часу. У його віршах переважає сільська природа –  надзвичайно органічна, жива, а не прикрашена паперовими кольоровими квітами. Це легко пояснюється тим, що сам Іван Семенович народився у сільській родині і все життя прожив у невеликому містечку, що на Черкащині – Золотоноша (На фото - виставка писемного доробку І.С. Дробного).

У процесі ознайомлення із збіркою І. Дробного «У Златокраї жито половіє» виникає бажання осмислити думки письменника з точки зору педагога, адже Іван Сменович двадцять дев’ять років пропрацював вчителем.

Хотілося б привернути увагу школярів до помислів та біографічних даних Івана Дробного, щоб сформувати у них ціннісне ставлення до відомих українців та України в цілому. Адже мова віршів письменника – безумовно формує у школярів українознавчий світогляд (система принципів та знань про Україну, формування на цій основі ідеалів та цінностей, надій та вірувань, поглядів на сенс і мету життя, котрі визначають діяльність школяра, й органічно входять до його вчинків і норм мислення).

Іван Дробний – співець рідного краю, його мови. Духовний зв'язок із рідною землею – це провідна тема його поезій.

Ліричний герой віршів «Рідні пороги», «Світанкова земля», «Наодинці з полем», «Стежка в дитинство», «Золоте літо» та інших глибоко відчуває зв'язок із рідною землею. А як зауважує сам поет: «Любов до Батьківщини, без любові до мови - неможлива.»

Іван Дробний розкриває сувору правду життя свого народу. Роздуми про минуле й сучасне краю звучать у багатьох віршах:

Між хлібами вирина

Сива-сива давнина.

Чеше колос на лану

Сивий чубчик полину.

Я до чуба доторкнусь,

Щоб відчуть на дотик Русь.

Знову лихо? Знов набіг?

Половчанин? Печеніг?

(«Сивий чубчик полину»)

Вони допомагають зорієнтуватися молодому поколінню у перепитіях нашої історії, застерігають від помилок, спонукають до дискусії. Одним словом, не залишають байдужими школярів. Адже, як зауважує поет: «Не страшно, коли ти намагаєшся спілкуватися рідною мовою, а щось не виходе. Страшно, коли байдуже, якою мовою ти говориш.»

Автор страждає з приводу того, що внаслідок голодоморів, один з яких і сам пережив, та розкуркулення у селян було зруйновано любов до землі(«Хліборобська любов»). З болем у серці поет говорить про те, як ідеологічні вожді намагалися «в пекельному млині …кістки перемолоти» українським людям за їх любов до рідної мови та традицій.

У тридцять третім без хреста

Мільйонно пхали в ями.

Ой скільки ям тих зароста

Колючими тернами!

Перстом всевишнім

 із Кремля

Убиті дітки й мами.

За ними й досі ще земля

Ридає солов’ями…

(Вітряк)

Поет кохається в розмаїтій зелені свого городу, у пейзажі, який пречудово вміє змалювати словом, опоетизувати його. І в таких рядках читач знаходить зв'язок з географією рідного краю. Адже у віршах на цю тему кожен хто бував у Золотоноші може впізнати її мальовничу красу.

Квітне гілочка бузкова

У сусіда з димаря.

Висне місяця підкова,

Ледь зажевріла зоря.

Сріблом луг і поле вшиті.

Срібен світ на всі боки.

Срібно гладдю по блакиті

Вишивають літаки.

(Коляда)

Запах трав і квітів, осінні тумани і молоде листя восени, спів солов’їв та кування зозулі – спонукає читача відчути себе частинкою рідної природи, подивитися на світ навколо себе, утвердити своє світосприйняття. Природа у його віршах живе одним цілим з людиною, вона одухотворена. Відтак автор формує ціннісне ставлення молоді до природи. Використовуючи несподівані метафори і порівняння, поет надає зовсім іншого бачення предметам та явищам:

Тут цвітуть васильки-василечки

І бентежна іволга співа.

За дощу підсинені вервечки

Пучками тримається трава.

Дощ з-під сонця.

 Десь гримить і блиска.

Райдуга спиває спів у птиць.

І земна гойдається колиска

На гаках миттєвих блискавиць.

(«В цім краю, де чаплі та лелеки»)


За кожним полем, за кожною степовою могилою він розпізнає відлуння далеких часів, нашу сиву історію, і серце його переповнює гордість за власних пращурів, котрі уміли і хліб ростити, і рідну землю боронити. На основі цих віршів ми хочемо сформувати у школярів патріотичні почуття, любов до свого народу, його багатостраждальної історії:

В Златокраї жито половіє,

Носять бджоли золоті меди.

Понад жито – шабля Джеджелія,

В квіті жита – дух Сковороди.

Крізь віки в нас кров козацька грає,

На мажорний надихає лад.

Крізь віки над нашим Златокраєм

Величаво сяє Златоград.

(У Златокраї жито половіє)

Мова, вірші Івана Дробного –  це спілкування зі світом, який тебе оточує, з людьми –  щирими, добрими, гостинними і працьовитими, з кожною бадилинкою і комахою, без яких не було б цього життя, дарованого нам Всевишнім. Є своя, на перший погляд, здавалося б проста, філософія, але то тільки на перший погляд. Насправді ж його поезія всуціль пронизана житейською філософією, філософією людини обдарованої, талановитої, коріння якої глибоко в землі, а крона вишумовує у небі художніх образів і високих почуттів.

…Умить сягне до лона вод,

Дістане дров і їжу зварить,

Скопа ділянку під город.

Посадить пагони вербові,

Красолю висіє в рядок.

А з крил турботи і любові

Напне для діток холодок.

(Сільска жінка)

В окремих віршах Іван Дробний по філософськи осмислює суть людського буття. Він примушує читача осмислити, який слід можна залишити по собі на землі, що є вічними цінностями для людини, за якими законами всесвіту повинен жити кожен з нас. В таких рядках прослідковується сутність характеру Дробного-вчителя, адже вміле спілкування з дітьми також впливає на їхню свідомість і формує у них патріотичні почуття та бажання бути українцями:

Давай, мій друже, зробимо зупинку

Й подивимось, подумавши хвилинку,

Як човен літа в осінь поверта.

Поглянемо, що ж є у нас на нім,

Що душу живить, а не тільки тіло

І чи не марно літо пролетіло…

(Човен літа)

Читаючи збірку поезій Івана Дробного «В Златокраї жито половіє» школярі можуть докладно вивчати природу рідного краю, мову, літературу, історію, аналізуючи її аж до сьогодення. Крім того, що в творчості Івана Дробного захоплює глибоке, правдиве, точне образне слово, в них викликає великий інтерес ще й той факт, що письменник живе поруч, з ним можна поспілкуватися, зустрітися. Він пише про те, що учні бачать навколо себе, в певній мірі причетні самі до цього. Це розширює читацькі та мовні інтереси школяра, дає можливість іще раз наочно переконатися що література та мова – це не просто набор певних невідомих знаків, а наше сучасне життя.



Іван Дробний постійно підтримує молоде покоління. Є незмінним членом журі поетичного конкурсу «Тарасові шляхи», де знаходить обдаровані молоді таланти для подальшої роботи з ними.

Нещодавно відбулося загальноміське свято, вшанування вчителя Івана Дробного, не тільки за професією, а й за покликанням, поета, прозаїка, почесного громадянина нашого міста, патріота і просто доброї людини.

Девіз свята був виголошений як «Уроки Івана Семеновича Дробного». 80-річчя Івана Семеновича - важливий ювілей в історії золотоніського краю, адже ним ознаменована ціла епоха у житті краян, бурхливі та знакові події, - від ненаситного голодомору початку 30-х років, кривавої і жорстокої війни з фашизмом, самовідданої і багато в чому, за словами Івана Семеновича, „нестямної праці" з відродження народного господарства у повоєнні роки. А також відносно стабільні і спокійні роки, так звані „шістдесяті і сімдесяті".





Добавить документ в свой блог или на сайт


Реклама:

Похожие:

Головне управління освіти І науки черкаської обласної державної адміністрації обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників обласна ліга старшокласників  iconГоловне управління освіти І науки черкаської обласної державної адміністрації черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників черкаської обласної ради
Управління розвитком освітніх округів у контексті підвищення якості регіональної системи освіти

Головне управління освіти І науки черкаської обласної державної адміністрації обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників обласна ліга старшокласників  iconГоловне управління освіти І науки черкаської обласної державної адміністрації обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників обласна ліга старшокласників
У змальованій розмові мимоволі постають перед очима події, чи біографія, чи цікава історія, яку ілюструють нам. Тому, моя робота...

Головне управління освіти І науки черкаської обласної державної адміністрації обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників обласна ліга старшокласників  iconГоловне управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників
«Організація профільного навчання з української мови і літератури на теоретичному і практичному рівнях»

Головне управління освіти І науки черкаської обласної державної адміністрації обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників обласна ліга старшокласників  iconГоловне управління Черкаської обласної державної адміністрації Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників
Автор-укладач: Кудін Валентина Семенівна, методист лабораторії виховної роботи Черкаського оіпопп

Головне управління освіти І науки черкаської обласної державної адміністрації обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників обласна ліга старшокласників  iconГоловне управління освіти І науки Черкаської обласної державної адміністрації Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників відділ освітиуманського місквиконкому програма
Запрошуємо Вас взяти участь в засіданні ради експериментально-дослідницького центру навчально-виховного комплексу №24 “Дошкільний...

Головне управління освіти І науки черкаської обласної державної адміністрації обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників обласна ліга старшокласників  iconЧеркаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради
Ю. В. Лєснікова, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників

Головне управління освіти І науки черкаської обласної державної адміністрації обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників обласна ліга старшокласників  iconПрограма науково-практичної конференції «Профільне навчання старшокласників – складові вибору»
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників черкаської обласної ради

Головне управління освіти І науки черкаської обласної державної адміністрації обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників обласна ліга старшокласників  iconЧеркаська обласна державна адміністрація Головне управління освіти і науки Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Пізнавально-дослідницька робота молодших школярів під час навчальних екскурсій (методичні рекомендації)
Проведення екскурсій дозволяє організувати спостереження і вивчення різноманітних предметів і явищ безпосередньо у природних умовах....

Головне управління освіти І науки черкаської обласної державної адміністрації обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників обласна ліга старшокласників  iconЧеркаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаси 2010 Автор-укладач
Добровольська Людмила Насибівна, методист лабораторії дошкільної та початкової освіти Черкаського обласного інституту післядипломної...

Головне управління освіти І науки черкаської обласної державної адміністрації обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників обласна ліга старшокласників  iconГоловне управління освіти І науки Чернівецької обласної державної адміністрації Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області ІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з економіки 2011/2012 н р
Свідчить про те, що і кількість, і ціна пов’язані між собою обернено пропорціональною залежністю

Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©wire.getdt.ru 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы